Психологічний тиск, розповсюдження таємної інформації, прямі та непрямі погрози. Такі засоби нині використовують колекторські компанії по відношенню до тих позичальників, які не змогли повернути борг банку. Тим часом, у Міністерстві юстиції вже створили робочу групу, котра працює над законопроектом, який повинен легалізувати колекторську діяльність.
Банки активно передають справи позичальників професійним повертачам боргів. Якщо торік фінустанови віддавали на опрацювання колекторам 3-4 відсотки боржників, то вже цього року - 15 відсотків.
Олександр Охріменко, радник голови правління комерційного банку
Для колекторів - це заробіток, їм цікаво шукати, вони за це отримують грошіі. А банки – в них немає, скажем так, технічних можливостей залучати працівників банку для пошуку такої великої кількості позичальників.
Колектори кажуть - жодний нормативний документ не забороняє їхньої діяльності. До всього ж, банк повинен забезпечити позичальника грошима, а вже справа професійного колектора - повернути борг. Для врегулювання розбіжностей у роботі фінустанов та чинних нормативних актів, професійні вибивайли пропонують узаконити їхній бізнес.
Валерій Свєтлов, генеральний директор колекторського агентства
Сейчас создана рабочая группа в Минюсте, которая разрабатывает проект закона о колекторской деятельности. В ближайшее время проект закона будет закончен, и у нас появится законодательное основание для работы колекторских компаний.
Киянин Павло про незаконну діяльність професійних вибивачів боргів знає напевне. Споживчий кредит у 8 тисяч гривень обернувся для чоловіка нічними телефонними дзвінками, небажаними гостями у вигляді кремезних чоловіків та погрозами відправити його у буцегарню на 7 років.
Павло, позичальник у банку
У разі несплати і непогашення кредиту все моє майно буде переписано і продане з аукціону, те ж саме станеться з майном моїх родичів. Зрозуміло, що я не платив не тому, що не хотів, а через те, що не було грошей, тому я так само не міг домовитися про те, коли я зможу погасити заборгованість перед банком.
Тепер усі родичі, знайомі та колеги Павла знають, що він завинив банкові аж півтори тисячі гривень. При цьому розголошення такої інформації третіми особами карається згідно з кримінально-процесуальним Кодексом України. Між тим, колектори підкидають хмизу і залякують - якщо чоловік і надалі не зможе виплатити кредит та відсотки по ньому, його особисту інформацію занесуть у спеціальну програму.
Артем, колектор
Когда вы через таможню проходите, либо по какому-то делу в милиции, или еще по какому-то в банках, в эту программу заглядывают и смотрят - там вся информация о том, что вы не платили, какую сумму. Естественно, понятно, что вас на хорошую работу не возьмут.
У Всеукраїнському центрі сприяння підприємницькій діяльності знають тисячі подібних історій. Кажуть, погрози та поширення інформації про фінансовий стан боржника - незаконні, і виступають проти легалізації колекторів.
Олександр Данилюк, керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності
Легалізація колекторської діяльності у тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, і в тих формах, в яких вона існує, легалізація незаконної діяльності є значною мірою легалізації відвертого вимагання і рекету.
Між тим, Олександр Данилюк розповідає - частина кредитних договорів містить пункт про передачу інформації третім особам. Утім, більшість позичальників до кінця не розуміли наслідків такої умови. А от Нацбанк не звернув вчасно уваги на дискримінаційну по відношенню до позичальників норму.
постійна адреса статті: http://www.kievtv.com.ua/news/business/2009/03/26/210255.html