Глава Комитета ВР по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства Наталья Королевская убеждена в необходимости принятия Закона об основах государственно-частного партнерство (ГЧП), который, по ее мнению, может запустить самый эффективный механизм сотрудничества власти и бизнеса. Об этом она заявила на парламентском круглом столе «Государственно-частное партнерство в Украине: перспективы развития на основе законодательного регулирования».
Поводом к собранию экспертов и политиков послужил соответствующий правительственный законопроект № 3474, который вызвал ряд замечаний со стороны участников обсуждения. Однако, по общему мнению, сегодня есть все предпосылки для законодательного закрепления данной инициативы, даже в качестве рамочного документа.
Н. Королевская также высказала мнение, что государственно-частное партнерство является альтернативой приватизации: когда государство, не теряя собственности, еще и получает серьезный экономический эффект, совместно с частным капиталом, который инвестировал средства в реконструкцию, сооружение или развитие гособъектов.
С такой точкой зрения не согласился один из главных докладчиков, руководитель Всеукраинского центра содействия предпринимательской деятельности Александр Данилюк. По его мнению, государственно-частное партнерство нельзя считать альтернативой приватизации, но такие отношения государства и бизнеса можно направить на улучшение инвестиционной привлекательности Украины. Эксперт уверен, что в рамках ГЧП можно качественно подготовить ряд промышленных участков или целых промышленных зон, с готовой технической документацией, подведенной инфраструктурой. Наличие этих факторов максимально сократило бы иностранному инвестору время, необходимое для запуска производства в Украине, - считает А.Данилюк.
Народный депутат Ирина Акимова сделала ряд замечаний по тексту документа, формулировкам. Одобрив идею в целом, И. Акимова отметила, что законопроект должен более четко предусматривать границы ответственности сторон и способы разрешения споров. По мнению народного депутата, отечественное законодательство изобилует примерами, когда нечеткое формулирование отдельных норм приводило к их двусмысленному толкованию и понимаю, что прямо содействовало коррупции.
Справка: Государственно-частное партнерство (ГЧП) – это договора между организациями государственного и частного секторов, которые касаются предоставления услуг в таких сферах, как создание общественной инфраструктуры, сооружения гражданских объектов и предоставления других сродных услуг государству частным капиталом.
В странах Запада применяется несколько иное определение данных отношений – Публично-частное партнерство ( PPP ( Public - Private Partnership ) .
Главное преимущество ГЧП – оптимальное распределение полномочий относительно контроля над совместной деятельностью, в результате которой будет достигнут максимальный эффект для обеих сторон. Это происходит путем договорного согласования ролей, рисков и вознаграждений, с целью получения стимулов для качественного предоставления услуг и, одновременно, использования гибких подходов для достижения желаемых результатов.
Пресс-служба Всеукраинского центра содействия предпринимательской деятельности
Держава пропонує приватному бізнесу новий шлях співпраці
Голова Комітету ВР з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська переконана у необхідності прийняття Закону про основи державно-приватного партнерство (ДПП), що, на її думку, може запустити найефективніший механізм співпраці влади й бізнесу. Про це вона заявила на парламентському круглому столі «Державно-приватне партнерство в Україні: перспективи розвитку на основі законодавчого регулювання».
Приводом до зібрання експертів і політиків слугував відповідний урядовий законопроект № 3474, що викликав ряд зауважень з боку учасників обговорення. Однак, на загальну думку, сьогодні є всі передумови для законодавчого закріплення даної ініціативи, принаймні як рамкового документа.
Н. Королевська також висловила припущення, що державно-приватне партнерство є альтернативою приватизації: коли держава, не втрачаючи власності, ще й одержує серйозний економічний зиск, разом із приватним капіталом, що інвестував коштів у реконструкцію, спорудження або розвиток держоб’єктів.
З такою точкою зору не погодився один з головних доповідачів, керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк. На його думку, державно-приватне партнерство не можна вважати альтернативою приватизації, але такі відносини держави й бізнесу можна скерувати на поліпшення інвестиційної привабливості України. Експерт упевнений, що через ДПП можливо якісно підготувати низку промислових ділянок або цілих промислових зон, з готовою технічною документацією, підведеною інфраструктурою. Наявність цих факторів максимально скоротило б іноземному інвесторові час, необхідний для запуску виробництва в Україні, - вважає О.Данилюк.
Народний депутат Ірина Акімова зробила ряд зауважень по тексту документа, формулюваннях. Схваливши ідею в цілому, І. Акімова відзначила, що законопроект має чіткіше передбачати межі відповідальності сторін і способи вирішення спорів. На її думку, вітчизняне законодавство має безліч прикладів, коли нечітке формулювання окремих норм призводило до їх двозначного тлумачення й використання, що безпосередньо сприяло корупції.
Довідка: Державно-приватне партнерство (ДПП) – це угоди між організаціями державного й приватного секторів, що стосуються надання послуг у таких галузях як створення суспільної інфраструктури, спорудження цивільних об'єктів і надання інших споріднених послуг державі приватним капіталом.
У країнах Заходу застосовується дещо інше визначення таких відносин – Публічно-приватне партнерство (PPP ( Public-Private Partnership).
Головна перевага ДПП - оптимальний розподіл повноважень щодо контролю над спільною діяльністю, в результаті якої буде досягнутий максимальний ефект для обох сторін. Це відбувається шляхом договірного узгодження ролей, ризиків і винагород, з метою одержання стимулів для якісного надання послуг і, одночасно, використання гнучких підходів для досягнення бажаних результатів.
Прес-служба Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності
