Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Оксана Продан вважає недоцільним узаконення колекторської діяльності. На її думку колекторські компанії є цілком деструктивною ланкою у відносинах фінансових установ та позичальників. Про це О. Продан заявила 13.04.09 у Києві під час Громадських слухань на тему: «Шляхи вирішення кредитних та депозитних проблем підприємців. Незаконні дії банків і колекторських компаній». 

Ведучий Громадських слухань, керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк наголосив на необхідності нормативного врегулювання пропорційної солідарної фінансової відповідальності держави, банків та боржників. На думку експерта, ставлення держави та фінансових установ до позичальників є вкрай несправедливим, оскільки неспроможність підприємців вчасно розраховуватись за кредитними зобов'язаннями продиктована виключно загальною економічною кризою, тому відповідальність за ризики для всіх сторін процессу має бути спільною. 

Учасники слухань узгодили свої позиції й ухвалили наступну резолюцію: 

1. Незаконні дії банків та колекторських компаній:

      Надзвичайно актуальним сьогодні залишається питання щодо незаконних методів стягнення заборгованостей із позичальників фінустановами та т.зв. колекторськими компаніями.

      Під впливом громадськості та, зокрема, завдяки методичному тиску збоку Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності вже наприкінці лютого 2009 р. існування цієї проблеми та її загрозливість були визнані низкою керівників органів виконавчої влади, зокрема Міністром юстиції М. Оніщуком та Президентом України В. Ющенком. Наслідком чого стало скасування державної реєстрації п.2 постанови НБУ №428 та розпочато роботу по нормативному врегулюванню колекторської діяльності.  До складу робочої групи увійшли представники Міністерства юстиції, Національного банку, Асоціації українських банків та низки організацій, що здійснюють колекторську діяльність.

      Всупереч основним принципам регуляторної політики, які викладені у Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не було проведено відкритих обговорень проекту та до складу робочої групи не було включено представників боржників.

      Це свідчить про те, що права та інтереси боржників у запропонованих ініціативах будуть враховані мінімально. А вся кампанія скерована виключно на легалізацію колекторських установ, які дуже часто вдаються до відвертого порушення законодавства України та застосовують методи, які можна вважати кримінальними.

      Для вирішення цієї проблеми вважаємо за необхідне:

• Створити спеціальний громадський орган при НБУ з метою сприяння належному виконанню НБУ контролю за дотриманням банками та іншими субєктами законодавства України та захисту інтересів вкладників та кредиторів банків;
• Включити до складу робочої групи Міністерства юстиції України представників боржників, а також провести відкрите громадське обговорення законопроекту, з метою глибокого аналізу отриманих зауважень і включення до остаточного тексту, що буде запропонований на розгляд Верховній Раді, таких ініціатив, які збалансовано враховували б інтереси усіх зацікавлених сторін;
• Визнати нікчемними положення кредитних угод, якими боржники надають дозвіл банкам розголошувати стосовно себе банківську таємницю. Заборонити банкам передавати інформацію про боржника, що становить банківську таємницю, третім особам без окремого письмового дозволу боржника.

2. Примусове відчуження основних засобів виробництва:

      Ми переконані, що неспроможність більшістю підприємців вчасно і в повному обсязі виконувати свої кредитні зобов’язання є прямим наслідком світової економічної кризи. Загальний спад економіки суттєво зменшив заплановані бізнесом надходження, а девальвація гривні по відношенню до основних валют погіршила умови підприємців, що мають валютні кредити.

      Дострокове розірвання банками кредитних угод та примусове вилучення заставного майна в багатьох випадках є недоцільним та таким, що  позбавляє підприємця можливості здійснювати свою діяльність, а отже отримувати кошти необхідні для розрахунків з банками. Зокрема, мова йде про примусове вилучення основних засобів виробництва: цілісних майнових комплексів; спеціального обладнання та устаткування; спеціалізованої техніки, тощо.

      Фактично це призводить до: з одного боку – вилучення у підприємців знарядь виробництва, з іншого боку – набуття банками абсолютно неліквідного майна. Переважно це майно купується за надзвичайно низькою ціною особами, які не планують використовувати його за призначенням. Таким чином, навіть після реалізації об’єкта застави борг підприємця перед банком залишається суттєвим. В першу чергу це стосується специфічного обладнання, проте автомобілі та нерухомість теж можуть бути реалізовані лише за невисокою вартістю, зважаючи на коньюнктуру ринку.

      Як наслідок - знищення бізнесу, збільшення безробіття, невиконання державою соціальних зобов’язань через зменшення надходжень та збільшення видатків, вимушене посилення податкового тиску на підприємства, що не мають проблем з кредитами.

      На нашу думку, вирішення цієї проблеми гостро потребує прийняття Верховною Радою України Закону «Про мораторій на примусове відчуження основних засобів виробництва», який має тимчасово встановити особливий порядок такого відчуження виключно зі згоди власника. 

      3. Зміна банками в односторонньому порядку умов кредитних договорів з клієнтами

      Сьогодні, в умовах поглиблення світової фінансової кризи та її впливу на економіку України, поширеним стало явище зміни банками в односторонньому порядку умов кредитних договорів з клієнтами, зокрема підвищення розміру процентної ставки за такими договорами.

      За останні декілька місяців тисячі позичальників одержали листи, в яких банк повідомляє про підвищення розміру процентної ставки. Вибір у таких клієнтів невеликий – або терміново погасити кредит, або платити за підвищеною процентною ставкою. Таким чином, банки перекладають свої фінансові проблеми на плечі своїх позичальників.

      І якщо на рівні ст. 1056-1 ЦК України чітко закріплена заборона таких односторонніх змін. Проте, це не заважає недобросовісним банкам вносити до кредитних договорів положення про право змінювати умови таких договорів в односторонньому порядку. При чому, майже у всіх укладених кредитних договорах закріплено положення про таке право банку.

      З огляду на вищезазначене, існує необхідність:

      НБУ негайно провести моніторинг порушень банками вимог законодавства щодо неприпустимості односторонніх змін в договорах кредитування та притягнути порушників до відповідальності. 

4. Депозити та кредити: можливість взаємозаліку

      У розпал банківської кризи вкладники намагаються самі перетворювати заморожені депозити на платіжний засіб. Щодня стає дедалі більше пропозицій продати чи купити з дисконтом (знижкою) депозити банків, у яких запроваджено мораторій, обміняти на проблемний кредит або заставне майно – землю, нерухомість або автомобіль.

      Принцип проведення такої операції досить простий – двоє клієнтів банку, один з яких не може забрати вклад, а інший – проблемний позичальник цього ж банку, який готовий купити депозит із значним дисконтом. Вони домовляються про купівлю і звертаються до банку, щоби провести взаємозалік. Позичальник менше заплатить за кредитом, а вкладник отримає живі гроші зараз. Це найрозповсюдженіший вид подібної угоди. Переоформлення здійснюється за двома схемами: нотаріально або за допомогою тристоронньої угоди з банком.

      Самі ж банки йдуть назустріч клієнтам у таких схемах, коли з’являється можливість позбутися проблемного кредиту. Та коли питання стосується обміну на непроблемну позику або просто продажу депозиту, здійснити це стає значно складніше, через незаконний спротив банківських установ.

      При цьому жодних юридичних перешкод для проведення взаємозаліків між власниками депозитів та кредитів немає. Можливість поступитися правом на депозит закладено в сфері цивільного права.

      Національний банк України в порядку здійснення банківського регулювання та банківського нагляду мусить впорядкувати питання проведення взаємозаліків та заборонити комерційним банкам перешкоджати проведенню таких операцій. 
 

Прес-служба Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності