Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності


Новини Центру | Заповнити анкету клієнта | On-line консультація | Національна антикризова програма укр | eng
  
Офіційний сайт Президента України
Офіційний портал Верховної Ради України
Офiцiйний сайт Кабiнету Мiнiстрiв України
Офiцiйний портал Київської мiської влади
Офiцiйний портал Державної служби зайнятостi
Офiцiйний веб-сайт Державного департаменту iнтелектуальної власностi
Офiцiйний сайт Головдержслужби України
Офiцiйний сайт Рахункової палати України
Офіційний сайт Державної податкової адміністрації України
Офіційний сайт Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва

Когда финансы поют романсы: ОТТОК НАЦИОНАЛЬНОГО КАПИТАЛА ИЗ БАНКОВ И НАДЕЖДА НА ВНУТРЕННЕГО ИНВЕСТОРА

 Денис Кудин,

Антикризисный союз Украины

Экономика Украины в рамках современного экономического цикла находится в состоянии рецессии. За последние 5 месяцев резко сократились объемы производства, уволены сотни тысяч человек по всей стране, правительство судорожно латает дыры в бюджете, суммарный ежедневный остаток средств на счетах госказначейства упал до минимальной отметки практически за всю историю существования этого органа, а городские власти в некоторых регионах до сих пор не выплатили зарплаты работникам бюджетной сферы за январь.

Но не это самое страшное. Талант исполнительной власти как раз и заключается в том, чтобы умело маневрировать между макроэкономическими показателями, поступлениями в бюджеты всех уровней и грамотным администрированием cash flow (денежный баланс доходов и расходов).

Намного более серьезной негативной тенденцией является массовый отток денег населения из банковского сектора. Так, осенью 2008 года суммарный объем денег на депозитных счетах физических лиц в украинских банках составлял приблизительно 300 млрд. грн. По состоянию на начало марта 2009г. на этих счетах осталось чуть больше 150 млрд. грн. Сокращение объема депозитов в 2 раза явно демонстрирует недоверие населения к банковской системе Украины и панику в связи с действиями и заявлениями органов государственной власти. Этот отток является беспрецедентным по своим масштабам, и, возможно, по последствиям.

Очевидно, что важнейшей функцией национальной банковской системы является кредитование экономики – ее реального сектора (производства товаров и услуг). Ведь главной движущей силой развития реального сектора являются прямые капиталовложения, которые используются для модернизации техники, приобретения современных технологий и ноу-хау. Источники таких капиталовложений известны: собственный капитал производителей, привлечение капитала посторонних физических и юридических лиц в форме инвестиций и кредитование (т.е. получение денег в банке под процент).

Сегодня, когда государство не может удерживать инфляцию в рамках допустимых по европейским меркам 10%, производителю не ясна цена на газ и другие энергоресурсы,  государственный бюджет перегрет, а заявления отдельных членов экономического блока правительства ставят под сомнение общую компетентность органов государственной власти в нашей стране – приток прямых иностранных инвестиций может в краткосрочной перспективе получить отрицательное значение. Значит, на передний план выходит вопрос привлечения национального (внутреннего) капитала в реальный сектор экономики.

Понятно, что деньги у населения есть. Даже официальная статистика (не учитывающая теневой сектор) свидетельствует об устойчивом наращивании объемов национального богатства за последние 17 лет. Более того, большинство украинцев понимают, что свободные деньги должны работать. Вместе с тем, большое количество средств физических лиц все же перекочевало с банковских депозитных счетов в матрацы. Самое интересное, что и государство, и население прекрасно понимают пагубность такой ситуации. Но ни одна, ни другая сторона не знают что предпринять, чтобы ситуация изменилась.

В нормальной рыночной экономике государству достаточно просто не мешать банкам привлекать деньги населения. Банки и другие кредитно-финансовые учреждения разрабатывают программы, условия, дают гарантии. Но сегодня среднестатистический украинец смело меняет банк на банку в надежде переждать до лучших времен. Масло в огонь подливает мораторий на снятие депозитов, принятый Национальный банком Украины. Простые люди плохо понимают, зачем его ввели и не знают, когда его отменят. Из-за этого появляются слухи. А слухи рождают панику. Но люди больше не верят банкам так, как раньше. Вкладчики хотят каких-то более серьезных гарантий. Никто не хочет потерять свои сбережения или в лучшем случае получить их тогда, когда они обесценятся – превратятся просто в фантики, не обеспеченные реальным ВВП. Вывод таков: люди потеряли доверие не только к банкам, но и к национальной валюте.

Сам собой напрашивается вопрос: что делать?

Возьмем на себя смелость предложить органам государственной власти четкий план действий, который позволит вернуть доверие населения к банкам и банковской системе и привлечет значительные объемы денежных средств населения в экономику. Условно разделим предложения на 3 группы: прямые, косвенные и политические.

 

Предложения прямого характера:

Пересмотр моратория. Необходимо определить действие во времени моратория НБУ та снятие средств по депозитным вкладам. Предусмотреть возможности по снятию средств в отдельных случаях (по социальным причинам, которые могут быть аргументированы и подтверждены вкладчиками). Провести широкую информационную кампанию в СМИ по поводу мотивов введения моратория, его экономической пользы и возможных сроков прекращения. Это поможет предотвратить возникновение слухов, а также существенно уменьшит риск спекуляций на этой теме.

Система государственных гарантий. Улучшить систему государственных гарантий возвращения денежных средств, вложенных в банковскую систему Украины через механизмы Государственного Фонда гарантирования вкладов. В условия отсутствия доверия к банкам государство остается едва ли не единственной авторитетной организацией, которой конечный потребитель готов доверять.

Активизация государственных банков. Предложить новые программы и банковские продукты населению через государственные банки. Увеличить долю государственных депозитных программ на рынке. Развить филиальную сеть государственных банков. Осуществить новое позиционирование государственных банков на рынке, как наиболее стабильных и защищенных финансовых учреждений.

Прямые государственные займы. Использовать процедуру прямых государственных займов (через эмиссию государственных ценных бумаг под гарантии правительства) у населения. Кроме того, разработать программы целевых государственных займов: энергетического, оборонного и других.

Альтернативные инструменты привлечения прямых внутренних инвестиций. Создание технопарков и высокотехнологичных индустриальных площадок – как интересного объекта для внутреннего инвестора.

 

Предложения косвенного характера:

Стабильное макроэкономическое прогнозирование. Правительству необходимо разработать реалистичный прогноз экономически обоснованных макроэкономических показателей и четко держать ситуацию в рамках установленной нормы. Это позволит населению с большей долей вероятности прогнозировать собственные риски и более обдуманно принимать экономические решения. Кроме того, совпадение фактических и прогнозных макроэномических показателей существенно улучшит имидж центральной исполнительной власти и сможет частично решить вопрос доверия к государству в целом.

Сдерживание инфляции. Сократить темпы роста инфляции и привести ее к показателю не более 10% в год. Это сможет остановить галопирующие темпы обесценивания национальной валюты и подорожание товаров и услуг.

Удержание валютного курса. Определить реальный экономически обоснованный курс гривны по отношению к иностранным валютам и твердо держать его в рамках установленного коридора.

Единый государственный центр экономической информации. Проводить единую государственную политику в сфере информирования населения по экономическим вопросам. Внедрить Единые правила обнародования и комментирования экономической информации государственного значения для государственных служащих высшего уровня (1-4 рангов). Создать Единый центр экономической информации при Кабинете министров Украины (на базе службы Первого вице-премьер министра по экономике).

 

Предложения в сфере стабилизации политической обстановки:

Антикризисный план действий. Стабилизировать внутриполитическую ситуацию. Объединить усилия всех высших органов государственной власти (Парламент, Правительство, Президент, Национальный банк) вокруг выполнения четкого антикризисного плана действий, который включит принятие необходимых законов, принятие ряда жестких мер на уровне Правительства, стабилизационные действия НБУ.

Кадровые вопросы. Однозначно решить все кадровые вопросы по замещению вакантных должностей в экономическом блоке Правительства, а также по поводу руководства Национального банка Украины.

Сотрудничество с международными финансовыми организациями. Грамотное построения диалога с иностранными партнерами (Международным валютным фондом, Европейский банком реконструкции и развития, иностранными государствами). Четкая государственная позиция по поводу реализации совместных программ развития и многостороннего сотрудничества в рамках международных организаций.

 

В любом случае, как бы ни изменилась экономическая ситуация в стране за следующие несколько месяцев вопрос привлечения внутреннего инвестора будет занимать важное место. Так же, как он занимает важное место для экономики Германии, Франции, Японии, США. И качество государственного управления в сфере экономики во многом определяется именно уровнем притока внутренних инвестиций. Нет сомнений, что грамотная государственная политика по созданию нормальных условий для национального производителя и привлечению внутренних инвестиций поможет преодолеть кризис. А пока, кризис – в головах!

Закінчив роботу Форум підприємців Західної України

Учасники Форуму підприємців Західної України, що відбувся сьогодні в Івано-Франківську звернулися до Президента України В.Ющенка із закликом не реагувати на політичні провокації і не вдаватися до необдуманих дій, зокрема, щодо розпуску Верховної Ради.

На думку делегатів зібрання, указ про дострокове припинення повноважень парламенту може остаточно дестабілізувати ситуацію в країні – призвести до економічного дефолту та зруйнувати хисткий громадянський мир.

Підприємці також звернулися до лідерів парламентських політсил, Голови Верховної Ради із вимогою про припинення політичних спекуляцій та початок конструктивної діяльності, скерованої на розробку упродовж одного місяця консолідованого Плану антикризових заходів.

У напрацюванні таких ініціатив, на думку учасників зібрання, повинні взяти участь також представники інших гілок влади. А сам документ має бути оприлюднений за підписами Президента, Прем’єр-Міністра, Голови ВР, Голови Національного банку та лідерів парламентських фракцій. На завершення роботи Форуму була ухвалена окрема резолюція, яка містить ініціативи, рекомендації та вимоги до держорганів щодо захисту інтересів суб’єктів підприємницької діяльності в умовах фінансової кризи.

Організаторами Форуму виступили Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності та Антикризовий союз України.

Прес-служба Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності.

постійна адреса статті: http://vezha.org/news/13875.html

Форум підприємців Західної України 4 квітня 2009 року у м. Івано-Франківську

4 квітня 2009 року у м. Івано-Франківську відбудеться Форум підприємців Західної України.

Місце проведення: вул. Січових Стрільців, 28, початок об 11.00.

Організатори: Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності та Антикризовий союз України.

У заході візьмуть участь підприємці з Івано-Франківської, Тернопільської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей.

Будуть обговорюватись наступні питання:

1. Про необхідність координації зусиль підприємців у вирішення фінансових та правових проблем , що утворились внаслідок економічної кризи.

2. Незаконні дії банків та колекторських компаній: фізичний та психологічний тиск на боржників; розголошення банківської таємниці; незаконна зміна власності на обєкти застави; одностороння зміна умов договору; третейські застереження; неповернення депозитів; проблема примусового відчуження основних засобів виробництва; вирішення проблем захисту конституційних прав мешканців житла, що є обєктом застави; депозити та кредити: можливість взаємозарахування.

На Форумі планується утворити Західноукраїнське регіональне представництво Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності.

Прес-служба Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності

постійна адреса статті: http://www.maidan.org.ua/static/news/2009/1238780563.html

Мін'юст хоче незаконно легалізувати колекторів?

Міністерство юстиції України відмовляється виносити на відкрите обговорення законодавчі ініціативи, спрямовані на врегулювання діяльності колекторських компаній.

Про це ідеться у відкритій заяві Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності (ВЦСПД).

Так, ВЦСПД звертає увагу на те, що в офіційному повідомленні, оприлюдненому на сайті Міністерства 27 березня, є інформація про те, що робоча група з підготовки цих ініціатив завершила свою роботу і тільки представники колекторських компаній мають один тиждень на внесення своїх пропозицій.

Очевидно також, що ці документи колекторам, як зацікавленій стороні, будуть направлені адресною розсилкою, оскільки до кінця строку, відведеного на внесення їх пропозицій, залишилося два календарних дні, а на сайті Мін'юсту законопроект не розміщений.

Крім того, робочу групу склали представники Мін'юсту, Нацбанку, Асоціації українських банків, колекторських фірм, але не були запрошені представники громадських організацій і асоціацій, які відстоюють інтереси позичальників.

Такі дії Міністерства суперечать головним принципам державної регуляторної політики, викладеним у Законі "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зазначають у ВЦСПД.

Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності вважає, що подібні кроки Мін'юсту свідчать про те, що права та інтереси позичальників у законопроекті будуть враховані мінімально, а вся кампанія спрямована на сумнівну, але швидку легалізацію діяльності колекторів, які, незважаючи на суспільний резонанс, продовжують безкарно застосовувати відверто кримінальні методи по стягненню боргів.

Організація вимагає від Міністерства юстиції негайно включити до складу робочої групи представників позичальників, а також провести відкрите громадське обговорення законопроекту, провести експертний аналіз отриманих пропозицій.

"В остаточний текст, винесений на розгляд ВР, мають бути включені тільки ті ініціативи, які збалансовано врахують інтереси всіх сторін", - ідеться у повідомленні ВЦСПД.

постійна адреса статті: http://www.epravda.com.ua/news/49d20fcb96e38/

У країні з'явилося безліч хитрих схем дострокового повернення депозитів з банків

У країні з'явилося безліч хитрих схем дострокового повернення депозитів з банківНерідко організаторами таких схем виступають елементарні шахраї.

Ти - мені, я - тобі

Найближчим часом вкладники "Надра Банку" зможуть обміняти свої депозити на майно, яке перебуває в заставі фінустанови. Про це минулого тижня заявила тимчасовий адміністратор "Надра Банку" Валентина Жуковська.

Схема виглядає приблизно так: з одного боку, є вкладник, що зможе повернути свої гроші не раніше серпня 2009 р. (у банку введений 6-місячний мораторій на задоволення вимог кредиторів). В умовах нестабільності багато вкладників не схильні очікувати і воліють одержати замість "завислого" депозиту хоч якийсь актив. З іншого боку, є низка позичальників, які не можуть продовжувати обслуговувати кредит і готові віддати заставу, часто за півціни, аби тільки розрахуватися з банком. Валентина Жуковська пропонує здійснювати взаємозалік зустрічних вимог: вкладник гасить своїм депозитом кредит боржника та одержує за це предмет застави. Учасники ринку вважають таку схему привабливою для проблемного банку.

"Це нормально для двох клієнтів (вкладника і позичальника. - Авт.) і, напевно, для банку, що перебуває в складній ситуації. Нормальне розчищення якогось завалу", - вважає Борис Тімонькін, голова правління Укрсоцбанку (м.Київ; з 1991 р.; близько 10 тис.люд.). У той же час банкіри зазначають, що при реалізації даної схеми можливі і проблеми. Зокрема, оскільки мова йде фактично про бартер, необхідно, щоб інтереси сторін взаємозаліку збігалися. Тобто вкладник з депозитом, скажімо, на $30 тис. повинен відмовитися від вкладу, одержавши натомість автомобіль такої-то марки або квартиру в такому-то місті. Дрібним вкладникам, чиї депозити не перевищують $1-2 тис., знайти майно з еквівалентною вартістю буде складніше.

Банкіри говорять, що подібні угоди вже реалізують деякі проблемні фінустанови. Але найчастіше однією зі сторін взаємозаліку виступає не проблемний боржник, готовий відмовитися від свого майна на користь банку, а нормальний позичальник, здатний обслуговувати свій кредит. Він просто викуповує депозит з дисконтом (тобто за ціною, що менша від суми вкладу), а потім гасить ним свій кредит, проводячи взаємозалік.

"Така практика застосовується в банках з тимчасовою адміністрацією - знаю конкретні випадки. Вкладники, депозити яких "зависли" у таких банках, шукають позичальників цього банку і намагаються провести взаємозалік", - говорить Олексій Руднєв, начальник управління роздрібного бізнесу "ОТП Банку". При цьому у виграші залишаються обидві сторони: вкладник одержує на руки "живі" гроші в розмірі свого депозиту за винятком дисконту, а позичальник гасить кредит достроково з подвійною економією. По-перше, як відомо, дострокове погашення зменшує сумарну переплату по кредиту, по-друге, покупка депозиту з дисконтом дозволяє заощадити частину готівки позичальника, яку він збирався витратити на погашення позики. Але щоб угода відбулася, сторони повинні домовитися про розмір дисконту. Компроміс багато в чому залежить від того, наскільки терміново вкладникові потрібні гроші. За розповідями учасників ринку, дисконти по депозитах у проблемних банках іноді становлять 30-50%.

Нова тема

Цікаво, що клієнти деяких банків уже організували справжню "торгівлю" депозитами, навіть у відносно здорових фінустановах. Нещодавно в інтернеті з'явилася віртуальна біржа депозитів, де вкладники і позичальники розміщують відповідні оголошення. Крім того, обмін пропозиціями відбувається на спеціалізованих форумах. Треба зазначити, що найбільше надходить пропозицій щодо депозитів у проблемних банках, у яких уведена тимчасова адміністрація.

Це не дивно, адже перспективи повернення таких вкладів туманні. Разом з тим примітно, що вкладники навіть таких банків пропонують не дуже великі знижки. Так, з вкладом в "Надра Банку" розміром на $8,6 тис. вкладник з Рівного готовий розпрощатися за $8 тис., тобто з 7%-вим дисконтом. Депозит в "Родовід Банку" на 25 тис. грн. (строк минув) його власниця запропонувала продати з максимальним дисконтом 15%. На пропозицію поступитися за 30% не погодилася. Менш активно торгуються депозити "здорових" банків. Однак і тут ціни (дисконти) коливаються в діапазоні 10-30% залежно від суми вкладу і строку його закінчення. Наприклад, учасники біржі депозит у Сведбанку готові купити з дисконтом 10%, в УкрСиббанку - 15%, в Укрсоцбанку - 20%, у ПриватБанку - 30%.

Як розповів Денис Дрозд, один з організаторів біржі депозитів, для великих клієнтів (вкладників, позичальників) вони підбирають контрагента для взаємозаліку в індивідуальному порядку. При цьому практика показує, що потрібну пару можна знайти завжди і майже в будь-якому банку. Зараз посередники обіцяють забезпечити взаємозаліки у всіх банках, де введена тимчасова адміністрація. Правда, за послуги доведеться заплатити по 2,5% від суми угоди - і кредиторові, і позичальникові. На сьогоднішній день у роботі є дуже великі депозити в ТОВ "Західінкомбанк" (м.Луцьк) - на $1 млн і 1 млн грн.

Дуже часто позичальники пропонують обміняти "завислі" депозити на нерухомість і автомобілі. "У мене кредит в Укрсоцбанку на $85 тис. під заставу квартири. Проблем з обслуговуванням кредиту немає, але я хочу заощадити. Пропоную розрахуватися за депозит земельними ділянками під забудову. Є кілька ділянок на відстані 20 км від Києва по $3-5 тис. за 1 сотку", - пропонує підприємець Андрій. Він запевнив, що ця ціна на землю вдвічі менша, ніж літня 2008 р. Бізнесмен зазначив, що багато вкладників дзвонять і пропонують продати свої депозити навіть із 20%-вим дисконтом, але в них невеликі вклади. Інший приклад. Боржник УкрСиббанку Олексій з Донецька збирається погасити кредит на $12 тис.

Щоб мінімізувати свої витрати, він готовий купити депозит з 30%-вим дисконтом, тобто за 70% суми вкладу. "Мені цікаво віддати гроші вам у руки і погасити свій кредит вашим депозитом: я заощаджу, ви одержите на руки "кеш", а от банк "живих" грошей не одержить", - констатує Олексій.

Дійсно, подібні схеми невигідні банкам, адже "живі" гроші (ліквідність), які зараз так необхідні, у цьому випадку проходять повз них. Не говорячи вже про те, що банк недоодержує дохід по кредиту. "Такі схеми почали активно пропонувати всього два-три тижні тому. Поки ми ставилися до цього явища позитивно, але зараз бачимо, що воно набуває серйозні масштаби. Тому, швидше за все, ми будемо гальмувати цей процес - адже взаємозаліки не додають ліквідності банку", - пояснює Антон Шаперенков, начальник департаменту розробки роздрібних продуктів VAB Банку (м.Київ; з 1992 р.; близько 2,5 тис.люд.). Банкір говорить, що для фінустанови схеми взаємозаліку мають сенс, тільки якщо мова йде про проблемного позичальника. При цьому масштабне згортання кредитних портфелів за рахунок депозитів банку нецікаво.

"Будемо дозволяти проводити взаємозаліки тільки в рамках щомісячного платежу по кредиту або якщо позичальник допускає прострочення", - додає пан Шаперенков. Таку думку розділяють і інші банкіри. "Якщо наш позичальник хоче погасити кредит депозитом іншого вкладника, банк це влаштовує аж ніяк не завжди. Наприклад, якщо мова йде про проблемний кредит, то банку цікаво закрити його чиїмось депозитом, - міркує Ігор Шевченко, директор департаменту організації продажів продуктів роздрібного бізнесу банку "Фінанси та Кредит".

- Однак ми не хочемо брати участь у якихось схемах, коли позичальник домовився із вкладником і навмисне перестав платити кредит. Якщо кредит обслуговується нормально, який нам сенс закривати його за рахунок депозиту?". Разом з тим банкіри визнають, що сумлінний позичальник дуже легко може "перетворитися" у проблемного, особливо якщо йому це вигідно. Так, один із клієнтів банку, який бажає заощадити на поверненні кредиту за рахунок депозиту, упевнений, що банкіри підуть на його умови. "Я ж можу взагалі відмовитися платити кредит, тоді банк нічого не одержить", - резюмує співрозмовник. Подібна самовпевненість позичальників обурює банкірів. "Важелів впливу на позичальників дуже багато - це і застави, і штрафні санкції", - попереджає Ігор Шевченко.

Колізії

В умовах конфлікту інтересів банків і їхніх клієнтів дуже важливу роль відіграє юридична сторона операцій по взаємозаліках. А саме - відповідь на питання: чи можуть позичальники і вкладники реалізовувати такі схеми без участі банкірів? Як з'ясувалося, однозначної відповіді на це питання немає. За словами юристів, на практиці взаємозалік відбувається шляхом проведення двох операцій. Спочатку вкладник повинен переуступити право вимоги по депозиту позичальникові. Потім позичальник проводить взаємозалік зустрічних вимог.

"Зі своєї практики можу сказати, що підписується договір поступки права вимоги, потім новий вкладник (він же - позичальник. - Авт.) підписує договір з банком про взаємозалік зустрічних однорідних вимог", - пояснює Юрій Забіяка, віце-президент юридичної компанії "Грамацький і Партнери" (м.Київ; з 1998 р.; 34 люд.). На думку юристів, формально переуступити право вимоги по депозиті можна і без участі банку, але в такому випадку справа може мати судову перспективу.

"Теоретично право вимоги по депозиті можна "продати" без відома банку, але для юридичної чистоти краще дістати згоду третьої сторони (тобто банку. - Авт.). Інакше, банк може не визнати право на депозит нового власника, і тоді доведеться судитися", - говорить Денис Кузнєцов, партнер юридичної компанії "Кузнєцов і Партнери".

Самі ж банкіри сумніваються в законності подібних операцій. "Як можна купити чийсь депозит без відома банка?! На практиці це майже неможливо", - підтверджує побоювання юриста Ігор Шевченко. Не дивно, що багато великих банків не підтримують практику переуступки прав вимоги по депозитах.

Але навіть якщо перший етап операції пройде гладко, проблеми можуть виникнути при спробі зробити взаємозалік проти волі банку. "Банк не піде на взаємозалік. Кредит у кожному разі повинен погашатися грішми", - стверджує Євген Дем'янов, заступник директора департаменту приватного банкінгу "Райффайзен Банку Аваль" (м.Київ; з 1992 р.; близько 17 тис.люд.). За словами Юрія Забіяки, позичальник має право проводити взаємозалік зобов'язань, строк виконання яких уже наступив. Так що банк може відмовити у взаємозаліку, якщо строк депозиту не закінчився. Більше того, навіть якщо строк депозиту минув, позичальникові можуть не дозволити використати вклад для дострокового погашення кредиту. Тому юристи рекомендують проводити операції взаємозаліку за згодою банку та його участю.

"Бажано переуступку робити за участю банку та з його згоди. Інакше, банк має право звернутися в суд, і процес може виявитися довгим і нудним. При цьому позичальник залишиться винним за кредит, витратившись на "покупку" депозиту", - резюмує Юрій Забіяка. Він зазначає, що якщо в угоді бере участь банк, то форма договору найчастіше розробляється самими банкірами. "Угода оформляється тристороннім договором, що звичайно ж засвідчується нотаріально", - ділиться досвідом Олексій Руднєв.

Юристи попереджають про високу ймовірність шахрайства в "торгівлі" депозитами. "Багато чого залежить від того, хто перший платить гроші", - говорить Денис Кузнєцов. Більшість вкладників бажають одержати гроші відразу. У цьому випадку позичальник, що купив депозит, несе ризик, пов'язаний з можливою незгодою банку провести взаємозалік. Більше того, вкладник може відкликати поступку права вимоги або ж зробити кілька таких поступок, одержавши гроші за кожну. Щоб уникнути зайвих проблем Юрій Забіяка рекомендує організовувати угоду з "купівлі" депозиту так, щоб умовою розрахунку позичальника із вкладником було підписання договору про взаємозалік між позичальником і банком. Разом з тим не виключений варіант, що позичальник вирішить свої питання з банком і відмовиться розраховуватися із вкладником.

"Часто позичальник не може відразу розрахуватися із вкладником повністю, тому застосовується розстрочка. З незнайомими людьми проводити такі операції дуже ризиковано", - попереджає Антон Шаперенков. До обачності банківських клієнтів закликає і Денис Кузнєцов: "Угоди взаємозаліку дуже складні, ризиковані й у більшості випадків мало привабливі з погляду одержання вигоди".

Цілком логічно, що в таких умовах на ринку почали з'являтися фінансові компанії, які готові виступити посередниками в організації взаємозаліку кредитів і депозитів. Такі контори обіцяють брати на себе всі ризики і забезпечувати юридичний супровід угод. Зокрема, одна з компаній пропонує вкладникам і позичальникам відправити онлайн-заявку із вказівкою суми, строків депозиту (кредиту) і назви банку.

"Ви відправляєте заявку, наші фахівці її розглядають і через кілька днів зв'язуються з вами. Якщо ваш випадок нас зацікавить, ми зустрічаємося, підписуємо договір про конфіденційність і розповідаємо вам подробиці схеми", - говорять у компанії. Примітно, що подібні посередники навіть не вважають необхідною участь банку в схемі взаємозаліку.

При цьому представник інтернет-посередника навідріз відмовився озвучувати будь-які значення можливого дисконту при продажі депозиту: "Розмір дисконту буде вам озвучений персонально - він дуже індивідуальний, залежить від суми депозиту, банку". Як видно з інформації на сайті новоспеченого фінпосередника, вкладник і посередник укладають договір, у рамках якого посередник "викуповує" депозит вкладника з використанням механізму переуступки прав вимоги.

Кошти вкладник одержує на розрахунковий рахунок у банку, обраний ним самим або за згодою сторін. При цьому, відповідно до договору, право вимоги на депозит переходить до компанії-посередника тільки після одержання вкладником грошей на розрахунковий рахунок. Після цього у вкладника вже немає можливості відкликати право вимоги на свій депозит.

Автор: Дмитро Гриньков

постійна адреса статті: http://www.real-estate.lviv.ua/ru/news697.html

Вкладошукачі

 

Вікторія РУДЕНКО

повернути депозитЯк повернути депозит із проблемного банку. Навіть клієнти благополучних фінустанов готові продати депозит зі знижкою, аби лиш скоріше отримати готівку

 

Куплю депозит зі знижкою 25% або обміняю його на квартиру в Броварах». На Українській депозитній біржі, створеній кілька місяців тому, схожих оголошень уже більше 3,5 тис. Банківських вкладників, які марно намагаються забрати гроші зі своїх депозитних рахунків, чимдалі більшає: наприкінці 2008-го банки не видавали вклади достроково, тепер вони відмовляються повертати депозити, строк яких закінчився, і гроші з поточних рахунків. Особливо важко (точніше, дорого) витягти гроші з банку з тимчасовою адміністрацією. Однак і клієнти благополучних фінустанов готові продати депозит зі знижкою, аби лиш скоріше отримати готівку. Контракти з’ясували, як за допомогою легальних і нелегальних методів повернути гроші, що застрягли в банку.

Судова інстанція
Найдешевший спосіб повернути кошти з депозиту та поточного рахунку

Термін дії депозиту Марії Березнюк закінчився 1 березня. Марія тримала гроші в одному з великих банків, нині там діє тимчасова адміністрація. «Сума вкладу — $30 тис. Навіть частину цих грошей я дотепер не отримала», — повідомляє вкладниця. Дату виплати і схему повернення коштів співробітники фінустанови навідріз відмовляються їй повідомити.

Продам депозит Середній дисконт за депозитами
повернути депозит

Марія Березнюк написала заяву про повернення депозиту на ім’я начальника відділення банку. «Заяву обов’язково слід скласти у двох примірниках: один вкладник залишає собі, другий віддає банку. Співробітник відділення має поставити на документах підпис про прийняття заяви, дату й печатку фінустанови», — коментує управляючий партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк. Печатка банку на заяві вкладника обов’язкова: банки частенько заперечують факт отримання будь-яких письмових вимог від клієнтів, затягуючи повернення грошей. Марії Березнюк довелося надсилати документ рекомендованим листом — працівники банку відмовлялися ставити печатку на заяві, посилаючись на зайнятість свого керівника, який розпоряджається печаткою. При судових розглядах повідомлення про отримання банком рекомендованого листа замінить печатку фінустанови на документі.

Після одержання заяви банк упродовж місяця зобов’язаний її розглянути й відповісти. За словами Марії Березнюк, строк ще не сплив, і банк поки не повідомив їй про своє рішення. У разі якщо банк відмовиться вирішити справу мирним шляхом, вкладниця має намір звернутися до суду.

повернути депозитПеред поданням паперів до суду вкладникові необхідно підготувати пакет документів:

• договір про банківський вклад;

• квитанції про внесення коштів на депозитний рахунок

• заява з вимогою повернути гроші;

• підтвердження отримання цього листа банком;

• відповідь фінустанови на лист про дострокове повернення депозиту (якщо така була).

Марія виграє справу в суді — банки не мають права затримувати видачу депозитів і коштів з поточних рахунків. Навіть якщо в банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (сьогодні — в усіх фінустановах із тимчасовою адміністрацією), ця заборона стосується не банківських вкладників, а винятково осіб, які видали банку кредит. Банкіри, безумовно, запевняють у зворотному, однак більшість вкладників виграють справи щодо повернення депозитів у судах. При цьому мораторій на дострокове вилучення коштів з депозитних рахунків також не діє (докладніше див. «А чи був мораторій?»), тому вкладник, який звернувся до суду з вимогою до банку повернути гроші з рахунку, виграє справу.

повернути депозит

Вартість юридичних послуг при судових розглядах залежить від рангу фахівця юркомпанії (рядовий юрист чи партнер фірми), популярності фірми на ринку, особливостей справи (сума депозиту, банк, у якому зависли гроші, умови депозитного договору). Наприклад, що більша сума депозиту, то менший відсоток комісійних за угоду стягують посередники. У будь-якому разі більшість юристів віддають перевагу змішаній схемі оплати своєї праці: частково за результат (у відсотках від суми вкладу), частково за ведення справи (тобто погодинно). У середньому вартість повернення депозиту через суд у супроводі юриста обійдеться банківському клієнтові в 3–5% суми вкладу.

Дебетні картки та взаємозаліки
Відносно недорогий спосіб повернути гроші з депозиту й поточного рахунку

Банкам навіть із тимчасовими адміністраціями невигідно судитися з вкладниками — так постраждає їхня репутація, а гроші в будь-якому разі доведеться віддавати. Тому часто фінустанови погоджуються повертати депозити вкладникам невеликими частинами, наприклад, емітувавши дебетну картку на ім’я клієнта. Незручність цього варіанта повернення коштів для вкладника — обмежений доступ до депозиту: більшість банків дозволяє знімати з карток не більше 2,5 тис. грн за день, проблемні фінустанови взагалі дають дозвіл на отримання в банкоматі лише 500–700 грн за добу. А якщо доводиться користуватися банкоматами партнерів, клієнт втрачає ще й на комісії (від 2% до 5% суми). Банки, готові розплатитися із власником валютного вкладу й наостанок на ньому заробити, пропонують зарахувати гроші з депозитного рахунку на картковий. Фінустанові така операція вигідна, а ось вкладникам — ні: банківський валютний курс при такому обміні може бути значно нижчим за ринковий.

Інший варіант отримання депозитних коштів — переказ грошей на поточний рахунок клієнта в іншому банку. Однак і в цьому випадку вкладник втрачає на комісіях за відкриття рахунку і переказ грошей з депозиту.

Фактичний папірець Як написати заяву на повернення депозиту в банку (зразок)
повернути депозит

Найпопулярніший метод повернення грошей з банківського вкладу — взаємозалік кредиту й депозиту. Якщо у вкладника є кредит у банку, де розміщений депозит, він може попросити банк врахувати ці кошти для погашення позички. Для цього необхідно написати заяву до кредитного комітету. Депозитом можна погасити борг іншої людини в цьому ж банку, отримавши від позичальника готівку. Однак у такому випадку вкладник поверне не всю суму депозиту, а тільки її частину (і, звісно, без відсотків за вкладом): банківські позичальники, які бажають достроково погасити кредит, як правило, мають на руках лише частину необхідної для повернення банківського боргу суми. Зазвичай при взаємозаліку клієнти банків без тимчасової адміністрації отримують від позичальників 80–95% суми депозиту, з тимчасовою адміністрацією — 65–70%.

Законом про банківську діяльність взаємозаліки не заборонені і, як запевняють деякі юристи, повинні відбуватися навіть автоматично, без участі банку. Однак фінустанова може відмовити позичальникові, який купив депозит, у погашенні кредиту за допомогою взаємозаліку. «Перш ніж купувати депозит, краще проконсультуватися з банківськими фахівцями й заручитися їхньою підтримкою. Ще краще — укласти тристоронній договір за участю позичальника, вкладника й самого банку», — радить керівник Української депозитної біржі Денис Дрозд. За словами фахівця, залікові схеми вигідні банкам лише при погашенні проблемного кредиту, коли позичальник повертає кредит невчасно, неповними платежами. А ось переказати депозит у рахунок заборгованості, яку погашають справно, банк може відмовитися, оскільки у разі дострокового повернення позички фінустанова втрачає відсотки за кредитом.

Один із видів взаємозаліку — отримання вкладником вилученого банком заставного майна в рахунок погашення депозиту. Така операція можлива, якщо сума депозиту дорівнює або перевищує вартість, наприклад, заставної квартири. Втім, банки намагаються уникати таких операцій: вони, швидше, готові продати майно за живі гроші, ніж віддати його в рахунок погашення вкладу.

Віддай депозит! Банки без тимчасових адміністрацій бояться судитися з вкладниками
повернути депозит

У принципі, підготувати проведення взаємозаліку — знайти клієнта, зацікавленого в придбанні депозиту, організувати угоду — цілком можливо й самостійно, тобто безкоштовно (не враховуючи дисконту при продажі). Взаємозалік під контролем юристів обійдеться в 1–1,5% суми вкладу, загальні витрати з повернення депозиту — від 4% до 35–40% суми (включаючи дисконт при продажі вкладу). Вся процедура від подання оголошення на біржі або іншому інтернет-ресурсі до взаємозаліку й отримання вкладником грошей займає 1,5–2 тижні.

Оплата фіктивних послуг
Найдорожчий спосіб повернення грошей з депозиту й поточного рахунку

Компанії-посередники, які офіційно займаються взаємозаліками депозитів та кредитів у банку, зазвичай використовують і напівлегальні та надризикові схеми повернення застряглих у банку коштів. Наприклад, власникові поточного рахунку в проблемному банку відмовляються видавати гроші. Представник компанії-посередника — як правило юрист, колишній банківський співробітник, що має зв’язки в фінустановах і здатен мотивувати потрібних працівників банків, — пропонує переказати гроші на рахунок компанії-посередника за фіктивні послуги. Далі компанія-посередник, отримавши 100% коштів із рахунку в проблемному банку, повертає на інший рахунок замовника певну частину отриманої суми. Залежно від суми на поточному рахунку фіктивний посередник залишить собі від 10% (на рахунку більше 1 млн грн) до 30% (на рахунку до 500 тис. грн) суми поточного рахунку. Така схема дуже ризикована для власника рахунку, оскільки є висока ймовірність так і не дочекатися переказу частини суми від компанії-посередника.

повернути депозит
Нажмите, чтобы увеличить

Вартість послуг посередників із повернення депозитів залежить від проблемності банку й суми, в середньому становлячи від 12–15% до 40–50% вкладу (повернення вкладу з Надра Банку, Промінвестбанку, Укрпромбанку коштує 30–40% від суми депозиту). Одна з фірм-посередників оцінює свої послуги у 12% від вкладу в кожному з банків (сума депозиту не перевищує 100 тис. грн) або 11% (понад 100 тис. грн). «Оплата здійснюється виключно після видачі вкладу, — запевняє співробітник  компанії. — Якщо клієнт вносить 1,5 тис. грн передоплати, вартість послуг знижується до 9,8% для вкладу до 100 тис. грн і до 8,5% — для вкладу понад 100 тис. грн. Решту клієнт сплачує після повернення свого депозиту». Однак юристи не радять платити аванс таким посередникам і взагалі зв’язуватися з ними. Компанія-одноденка може зникнути з усіма отриманими від вкладників грішми, і тоді повернути депозит не допоможе ніхто.



Фонд гарантує

Як отримати депозит у Фонді гарантування вкладів, якщо банк збанкрутував

Наприкінці лютого 2009 року активи Фонду гарантування вкладів фізосіб становили 3,2 млрд грн. На 16 березня 2009 року постійними членами Фонду були 179 банків.

Фонд виплачує відшкодування лише вкладникам збанкрутілих банків. З 31 жовтня 2008-го максимальна сума компенсації Фонду гарантування вкладів складає 150 тис. грн (власникам згорілих депозитних рахунків на суму менше 150 тис. грн фонд погашає внески повністю, тим, у кого більше 150 тис. грн, виплачується максимальна сума гарантування). Внески у валюті погашаються у гривні за курсом НБУ на день призначення ліквідатора банку.

Виплата починається протягом 50 днів після ухвалення рішення про ліквідацію банку, гроші банківські клієнти можуть отримати протягом трьох місяців у банках-агентах Фонду (зазвичай це великі фінустанови), після цього — у самому Фонді. Втім, за словами співробітника Фонду гарантування вкладів, з дати банкрутства банку до отримання компенсації вкладником зазвичай минає щонайменше півроку.

Щоб отримати компенсацію за вкладом, необхідно мати при собі паспорт та його копії, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду та заяву на отримання коштів. Надавати Фонду депозитний договір немає необхідності: організація веде власну базу вкладників, які не одержали свої депозити в збанкрутілих банках.

За всю історію існування Фонд виплатив трохи більше 500 млн грн вкладникам банків «Україна», «Слов’янський», «ОЛБанк», «Наш банк», «Росток банк», «Алонж», «Прем’єр-банк», «Гарант». Нині Фонд погашає компенсації клієнтам Інтерконтинетнбанку, Київського універсального банку, Європейського банку розвитку та заощаджень.


А чи був мораторій?

Банки відмовляють вкладникам у достроковому поверненні депозитів на підставі телеграми від 6.12.2008 р. (? 22–310/946–17250), якою роз’яснено постанову Нацбанку ? 413 від 4.12.2008 р. «Відповідно до статті 1060 Цивільного кодексу України, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника», — каже Юрій Крайняк, управляючий партнер юридичної компанії Jurimex. За словами юриста, відмовляючись видавати гроші достроково, банкіри діють всупереч вимогам Цивільного кодексу України.

У постанові НБУ ? 413 і телеграмі не міститься прямої вказівки банкам не видавати вклади достроково. В абзаці 5 пункту 2 постанови ? 413 йдеться: «Банки зобов’язані здійснювати всі необхідні методи для забезпечення позитивної динаміки збільшення обсягів депозитів (насамперед у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення грошей, розміщених вкладниками». У телеграмі від 6 грудня регулятор звернув увагу банкірів на те, що «постановою ? 413 (абзац 5 пункту 2) банкам заборонено дострокове повернення депозитів, оскільки вони вкладені в довгострокові кредити та інші активи». «Постанова Нацбанку не містить заборони на дострокове повернення депозитів, — вважає Юрій Крайняк. — Регулятор лише вказав, що банки повинні зробити все можливе для залучення коштів».

Юрист нагадує, що телеграма не є нормативним документом, що може зобов’язати банки не видавати гроші вкладникам. При цьому постанова ? 413 взагалі не має сили. Такий документ може набути чинності лише через 10 днів після його реєстрації в Міністерстві юстиції України (відповідно до статті 56 Закону про Національний банк України), однак цю постанову так і не зареєстрували у Мін’юсті.



Повний комплект

Набір документів, необхідних для подачі заяви до суду

1. Позовна заява

2. Договір банківського вкладу

3. Платіжний документ про внесення вкладником грошей на депозит

4. Лист до банку з вимогою повернути вклад

5. Поштове повідомлення про вручення листа банку

6. Відповідь банку (якщо така була)

7. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення й судовий збір (1% від суми позову, але не більш ніж 1700 грн)

8. Копії всіх документів

 

постійна адреса статті: http://kontrakty.com.ua/show/ukr/rubrik_main/1220094.html

Розроблений проект закону про колекторську діяльність

Робочою групою при Міністерстві юстиції завершено розробку проекту закону, який покликаний законодавчо врегулювати діяльність колекторів в Україні.

Як повідомили ГолосUA у прес-службі Міністерства юстиції, про це йшлося сьогодні під час засідання робочої групи, яке відбувалося у цьому відомстві.

Так, протягом тижня організації, що здійснюють колекторську діяльність, мають надати зауваження та пропозиції до законопроекту. Після чого узгоджений варіант законопроекту буде запропонований у якості законодавчої ініціативи.

Як наголосив під час засідання групи міністр юстиції Микола Оніщук, закон має встановити розумний баланс між легалізацією діяльності колекторів, які у якості посередників сприяють врегулюванню проблем неплатежів та поверненню банківських кредитів, а також дотриманню законних прав та інтересів осіб, що потрапляють у сферу діяльності колекторських організацій.

Крім того, робоча група має ухвалити рішення щодо шляхів законодавчого врегулювання цього питання. Зокрема, за словами міністра юстиції, це можливо здійснити шляхом ініціювання внесення зміни до статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності“. У наступному, рішенням уряду затвердити умови провадження колекторської діяльності. При цьому, розробку та затвердження ліцензійних умов здійснюватиме орган, визначений Кабінетом Міністрів як орган ліцензування колекторської діяльності. Вірогідним є також ухвалення окремого закону про колекторську діяльність в Україні, хоча цей шлях може зайняти значно триваліший проміжок часу.

постійна адреса статті: http://www.golosua.com/suspilstvo/2009/03/27/rozroblenij-proekt-zakonu-pro-kolektorsku-diyalnis/

31 березня у Києві відбудуться громадські обговорення на тему: "Шляхи вирішення фінансових та правових проблем підприємців, що утворились внаслідок світової фінансової кризи"

АНОНС

     31 березня об 11.00 розпочнуться громадські обговорення на тему: "Шляхи вирішення фінансових та правових проблем підприємців, що утворились внаслідок світової фінансової кризи"

     Місце проведення: Київ, вул. Володимирська, 57. Будинок вчителя (велика зала)

     Організатори: Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності, Антикризовий союз України

     Під час  громадських слухань будуть обговорюватись наступні питання:

1. Незаконні дії банків та колекторських компаній: фізичний та психологічний тиск на боржників; розголошення банківської таємниці; незаконна зміна власності на об`єкти застави; одностороння зміна умов договору; третейські застереження; неповернення депозитів.

2. Проблема примусового відчуження основних засобів виробництва.

3. Депозити та кредити: можливість взаємозаліку.

4. Повернення коштів з "матраців" до економіки.

 

постійна адреса статті: http://www.radakmu.org.ua/uk/news_and_report/602.html

Колекторські компанії мають на меті узаконити свій бізнес

Психологічний тиск, розповсюдження таємної інформації, прямі та непрямі погрози. Такі засоби нині використовують колекторські компанії по відношенню до тих позичальників, які не змогли повернути борг банку. Тим часом, у Міністерстві юстиції вже створили робочу групу, котра працює над законопроектом, який повинен легалізувати колекторську діяльність.

Банки активно передають справи позичальників професійним повертачам боргів. Якщо торік фінустанови віддавали на опрацювання колекторам 3-4 відсотки боржників, то вже цього року - 15 відсотків.

Олександр Охріменко, радник голови правління комерційного банку
Для колекторів - це заробіток, їм цікаво шукати, вони за це отримують грошіі. А банки – в них немає, скажем так, технічних можливостей залучати працівників банку для пошуку такої великої кількості позичальників.

Колектори кажуть - жодний нормативний документ не забороняє їхньої діяльності. До всього ж, банк повинен забезпечити позичальника грошима, а вже справа професійного колектора - повернути борг. Для врегулювання розбіжностей у роботі фінустанов та чинних нормативних актів, професійні вибивайли пропонують узаконити їхній бізнес.

Валерій Свєтлов, генеральний директор колекторського агентства
Сейчас создана рабочая группа в Минюсте, которая разрабатывает проект закона о колекторской деятельности. В ближайшее время проект закона будет закончен, и у нас появится законодательное основание для работы колекторских компаний.

Киянин Павло про незаконну діяльність професійних вибивачів боргів знає напевне. Споживчий кредит у 8 тисяч гривень обернувся для чоловіка нічними телефонними дзвінками, небажаними гостями у вигляді кремезних чоловіків та погрозами відправити його у буцегарню на 7 років.

Павло, позичальник у банку
У разі несплати і непогашення кредиту все моє майно буде переписано і продане з аукціону, те ж саме станеться з майном моїх родичів. Зрозуміло, що я не платив не тому, що не хотів, а через те, що не було грошей, тому я так само не міг домовитися про те, коли я зможу погасити заборгованість перед банком.

Тепер усі родичі, знайомі та колеги Павла знають, що він завинив банкові аж півтори тисячі гривень. При цьому розголошення такої інформації третіми особами карається згідно з кримінально-процесуальним Кодексом України. Між тим, колектори підкидають хмизу і залякують - якщо чоловік і надалі не зможе виплатити кредит та відсотки по ньому, його особисту інформацію занесуть у спеціальну програму.

Артем, колектор
Когда вы через таможню проходите, либо по какому-то делу в милиции, или еще по какому-то в банках, в эту программу заглядывают и смотрят - там вся информация о том, что вы не платили, какую сумму. Естественно, понятно, что вас на хорошую работу не возьмут.

У Всеукраїнському центрі сприяння підприємницькій діяльності знають тисячі подібних історій. Кажуть, погрози та поширення інформації про фінансовий стан боржника - незаконні, і виступають проти легалізації колекторів.

Олександр Данилюк, керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності
Легалізація колекторської діяльності у тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, і в тих формах, в яких вона існує, легалізація незаконної діяльності є значною мірою легалізації відвертого вимагання і рекету.

Між тим, Олександр Данилюк розповідає - частина кредитних договорів містить пункт про передачу інформації третім особам. Утім, більшість позичальників до кінця не розуміли наслідків такої умови. А от Нацбанк не звернув вчасно уваги на дискримінаційну по відношенню до позичальників норму.

постійна адреса статті: http://www.kievtv.com.ua/news/business/2009/03/26/210255.html

В ответ на требование Центра Министерство юстиции Украины отменило норму, разрешавшую банкам передавать сведения о своих клиентах частным лицам и организациям

С началом кризиса тысячи жителей страны, взявшие ранее ипотечные кредиты, оказались в тяжелом положении. Стоит просрочить ежемесячный платеж банку, как возникает опасность потерять квартиру. Между тем платить становится все труднее, ведь заработки не растут, зато доллары, в которых чаще всего нужно отдавать долг, дорожают. Тема потери залоговых квартир обострилась на фоне активизации деятельности коллекторских компаний, цель которых - вынудить должника отдать банку деньги любым способом, даже за счет продажи заложенной квартиры. Причем нередко коллекторы применяют жесткие психологические методы давления и запугивания. Однако сейчас законность деятельности данных фирм оказалась под сомнением.

Началось с того, что Министерство юстиции Украины отменило государственную регистрацию нормы постановления Национального банка относительно права коммерческих банков передавать частным лицам и организациям информацию, которая содержит банковскую тайну. То есть таким образом документ, предоставлявший банкам такое право, оказался незаконным. А ведь деятельность коллекторских компаний возможна только благодаря тому, что банки передают им практически всю конфиденциальную информацию о клиенте: место жительства, работы, паспортные данные, номера телефонов и так далее.

Правда, в пресс-службе Мін’юста сообщили "ФАКТАМ", что после того, как Минюст отменил госрегистрацию нормы о возможности передавать третьим лицам информацию о заемщиках, НБУ должен был привести свои нормативные акты в соответствие с законом и дать письменное разъяснение коммерческим банкам. Однако Нацбанк не торопится выполнять решение Минюста.

Но, как заявили "ФАКТАМ" в одном из коллекторских агентств, уже истек срок, в течение которого НБУ должен был подготовить и обнародовать разъяснение порядка передачи банками коллекторам информации о заемщике. А значит, и банки, и коллекторские компании могут действовать на тех же условиях, что и раньше. Во всяком случае если НБУ не даст официального разъяснения, то работать нельзя будет только с теми должниками, у которых в договоре нет пункта, разрешающего банку передавать информацию о них третьим лицам. Большинство же кредитных договоров подобную норму содержат.

Выходом из сложившейся ситуации может стать принятие закона, регулирующего коллекторскую деятельность, а также лицензирование коллекторских услуг. В Министерстве юстиции уже создана рабочая группа для разработки проекта закона о коллекторской деятельности. В начале апреля этот законопроект планируется утвердить в Кабмине и передать на рассмотрение парламенту. Пока же законность деятельности профессиональных сборщиков долгов остается под большим вопросом.

постоянный адрес статьи: http://www.minjust.gov.ua/0/19401

Anticrysis News

© 2003-2008 Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.acba.com.ua
Керівник проекту: Олександр Данилюк
E-mail: info@acba.com.ua
Webmaster: yatagan
Дизайн: fish-ua